Психосоціальна підтримка

Психосоціальна підтримка

Підтримка психічного здоров’я та соціальної адаптації.
Ми допомагаємо постраждалим цивільним та ветеранам отримати підтримку з емоційним благополуччям і психологічними проблемами. Співпрацюючи з ветеранськими благодійними організаціями, партнерами з благодійних організацій та медичними закладами, ми надаємо доступ до відповідної тим, хто її потребує.
Психологічна підтримка, крім усунення турбуючих симптомів, може допомогти ветеранам покращити свої комунікативні навички та побудувати здорові стосунки зі своїми близькими, особливо з дружиною та дітьми. Це може допомогти їм впоратись з труднощами, які можуть виникнути в їх сімейному житті, наприклад, подолати гнів або тривогу, відновити зв’язок зі своїми сім’ями та повернути відчуття стабільності та підтримки. Загалом підтримка психічного здоров’я має вирішальне значення для того, щоб допомогти ветеранам зцілитися після військового досвіду та жити повноцінним життям.

Гнів і дратівливість

Гнів — це емоція, яка може варіюватися від легкого роздратування до сильної люті. Люди можуть злитися, коли відчувають загрозу, шкоду або безсилля. Деякі ветерани можуть частіше відчувати гнів у повсякденних ситуаціях через травматичну подію з минулого військового досвіду, таку як бойові дії, фізичне чи сексуальне насильство, поранення або втрату товариша з підрозділу. Інші можуть відчувати гнів через стрес, викликаний такими життєвими подіями, як перехід зі служби, зміна роботи, вихід на пенсію або через сімейні чи службові суперечки.

Трохи відрізняючись від гніву, дратівливість має загальну тенденцію до легкого розчарування або нетерпіння. Іноді дратівливість змушує людей накидатися на інших, що може погіршити особисті та робочі стосунки.

Постійний гнів і дратівливість можуть бути шкідливими для здоров’я людини, спричиняючи такі проблеми, як високий кров’яний тиск, головні болі, виразки та інші захворювання.

Для більшості ветеранів гнів і дратівливість не заважають повсякденному життю. Однак якщо ознаки та симптоми, пов’язані з гнівом і дратівливістю, впливають на вашу роботу, стосунки чи діяльність, або здається, що вони виникають постійно, це може бути ознакою глибинних проблем, які потрібно вирішити. Особливо це небезпечно, коли неконтрольовані емоції штовхають вас на безрозсудну поведінку.

Безрозсудна поведінка

Безрозсудна поведінка може проявлятись у ризикованій та небезпечній діяльності, схильності доводити справи до крайності, витрачанні великих сум грошей на примхи, недотриманні обмежень швидкості та світлофорів, сварках з людьми, які вас дратують. Багато людей, які постійно чинять необачні вчинки, шукають відчуття збудження, не думаючи про наслідки своїх дій.

Служба в армії, особливо якщо ви були в зоні бойових дій, іноді може вимагати певного ризику, щоб залишитися в живих і захистити себе. Однак ризикована поведінка на постійній основі — особливо після повернення з бойових дій або просто для того, щоб отримати викид адреналіну — може призвести до серйозних травм або смерті.

Тому робота з психологом може врятувати не тільки ваші стосунки з оточуючими, але й ваше життя, яким ви занадто ризикуєте.

Повернення до цивільного життя

Повернення до цивільного життя створює нові можливості, але водночас і виклики для ветеранів. Багато ветеранів з нетерпінням чекають життя після армії, тому що вони можуть проводити більше часу з родиною та друзями і більше не повинні турбуватися про військову структуру чи бойові дії. Водночас звільнення з армії може викликати багато питань.

Хоча більшість ветеранів дуже хотіла повернутися додому, перехід від військового до цивільного життя може бути важким, оскільки солдати повинні адаптуватися до нового розпорядку дня та середовища, часто з обмеженою підтримкою. Втрату товариства та порядку, які визначали військове життя, також може бути важко прийняти.

Крім того, військовослужбовці можуть зазнати психологічної травми від служби, наприклад посттравматичного стресового розладу (ПТСР), що може мати значний вплив на їх здатність реінтегруватися в цивільне життя. Їм також може бути важко знайти значущу роботу, оскільки їхня військова підготовка та досвід можуть не втілитися в цивільну діяльність. Ці виклики можуть викликати відчуття дезорієнтації та розчарування, що робить перехід до цивільного життя важким і стресовим досвідом для багатьох солдатів.

Незалежно від того, служили ви під час війни чи в мирний час, ваш досвід служби — як позитивний, так і негативний — зробив вас іншою людиною, ніж ви були до армії, і, можливо, змінив ваш погляд на речі та спілкування з людьми. Стресові або травматичні ситуації могли призвести до звичок або способів подолання, які можуть бути неправильно зрозумілими або проблематичними в цивільному житті. Без психологічної допомоги такі стани руйнують життя та розривають сім’ї.

Соціальна ізоляція та її наслідки

Соціальна ізоляція — це уникання людей і занять, які вам зазвичай подобались. Можливо, вам хочеться побути наодинці, тому що ви відчуваєте, що бути з іншими людьми втомлює або засмучує. Іноді може виникнути порочне коло, коли чим більше часу ви проводите наодинці, тим менше відчуваєте, що люди вас розуміють. І чим менше ви відчуваєте, що люди вас розуміють, тим більше часу вам хочеться проводити наодинці. У деяких людей це може прогресувати до такого ступеню, коли ви навіть можете уникати контакту з сім’єю та близькими друзями та просто залишатися наодинці більшу частину часу.

Люди, які пережили травматичні події — незалежно від того, проходили вони військову службу чи ні — також іноді відмовляються від спілкування або ізолюються. Деякі ветерани виявляють ознаки соціальної самоізоляції під час переходу від військового до цивільного життя або під час інших серйозних життєвих змін. Інші ветерани та військовослужбовці, можливо, уникали інших людей і діяльності протягом тривалого часу, і їм стало некомфортно бути поруч з іншими людьми.

Наслідки такої ізоляції можуть включати самотність, проблеми у відносинах, зловживання алкоголем або наркотиками та проблеми зі сном. Якщо їх не контролювати, соціальна ізоляція або ізоляція можуть призвести до депресії і навіть до відчуття безнадійності, коли здається, що ваше життя нічого не варте і важко уявити, що все колись покращиться.

Така людина може відчувати себе приголомшеною, потрапившою в пастку, відчувати себе невпевнено або мати великі сумніви в собі. Ви можете подумати, що труднощі нездоланні або що проблеми, з якими ви стикаєтеся, не мають рішень.

У якийсь момент свого життя ви, можливо, вже відчували деякі з цих почуттів, тому що це частина людського буття. Однак, коли безвихідь триває деякий час, забирає багато часу або турбує вас, це може бути сигналом того, що вам потрібна стороння підтримка. Іноді безнадія може призвести навіть до думок про бажання заснути і не прокинутися, або до плану нашкодити собі й покінчити з життям.

Симптоми, що вимагають негайної допомоги

Якщо відчуття безнадії супроводжується будь-яким із наведених нижче симптомів, вам слід негайно звернутися за допомогою:

  • Ви відчуваєте себе тягарем для інших.
  • Ви думаєте, що вам краще померти, будуєте плани завдати собі шкоди або думаєте про самогубство.
  • Ви не дбаєте про себе так, як вам потрібно, щоб залишитися в живих.

Будь-яка з цих думок або поведінок вимагає уваги. Якщо у вас є серйозні думки про смерть чи самогубство або ви думаєте про те, щоб завдати собі шкоди чи вбити себе, важливо негайно поговорити з кимось. Будь ласка, подзвоніть на “гарячу лінію” для постраждалих від війни за номером 0 800 211 444 або на кризову лінію для ветеранів від Українського ветеранського фонду: 0 800 33 20 29.

Важливість стосунків з родиною та друзями

Стосунки з друзями, родиною та колегами можуть мати великий вплив на ваше повсякденне життя. Любов, підтримка та дружба людей, які піклуються про вас, можуть зробити хороші часи ще кращими та допомогти вам пережити погані часи. Часто ветерани зближуються зі своїми родинами та друзями, коли стикаються зі складними ситуаціями; однак бувають випадки, коли важкі переживання або нездорові стосунки з членами сім’ї, друзями чи знайомими можуть спричинити надмірний стрес або виклики.

Деякі ветерани повертаються додому з фронту і відразу помічають, що все інакше. Інші можуть спочатку насолоджуватися перебуванням вдома, побаченням із родиною та друзями, але потім, коли відчуття свята зникає, вони помічають, що їхнє життя не таке, як коли вони уходили на службу. Цілком зрозуміло бажання провести деякий час на самоті після напруженого чи стресового періоду, або якщо виникає відчуття, ніби інші не можуть зрозуміти, через що ви пройшли під час служби в армії. Можливо, речі, які турбують вашу родину та друзів, більше не здаються вам такими важливими.

Ваша сім’я та друзі також можуть помітити, що ви змінилися, і вони можуть відчувати себе скривдженими, збентеженими або сумними. Ваші близькі можуть відчувати себе ніяково поруч з вами, тому що вони не знають, що сказати чи зробити, щоб вам було комфортно.

Однак ваша відстороненість, відсутність контакту з родиною та друзями іноді може призвести до соціальної ізоляції, депресії або конфліктів у стосунках, і це з часом може погіршити самопочуття. Для вашого благополуччя, а також для благополуччя тих, хто вас оточує, важливо приділяти час відновленню спілкування з іншими людьми. Наші сімейні психологи допоможуть вам відновити мир у родині і повернути душевний спокій.

Втрата друга або коханої людини

Втрата друга або коханої людини завжди важка, а іноді може бути травматичною. Незалежно від того, чи помер ваш дідусь від старості, чи дружина після тривалої хвороби, чи ви втратили бойового друга в бою, ці втрати болісні. Немає «правильного» способу реагувати на втрату друга чи родича. Горе — це надзвичайно особиста реакція, унікальна для вас і характеру вашої втрати.

Деякі ветерани відчувають травматичне горе після раптової смерті члена сім’ї чи друга або після того, як стали свідками численних втрат, наприклад, під час бойових дій, стихійного лиха чи нещасного випадку. Можливо, ви втратили друга у своєму підрозділі, і ви постійно думаєте про те, що ви могли зробити, щоб запобігти цьому. Або, можливо, ви переповнені гнівом на інших, хто, на вашу думку, спричинив смерть.

Скорбота є природною реакцією на втрату коханої людини чи друга, і вона має широкий діапазон відповідей. Але затягнуте горювання, залишене без уваги, може призвести до втрати сенсу життя, депресії та навіть суїцидального настрою. Тому дуже важливо звернутись до психотерапевта та отримати належну підтримку.

Підтримка сімей ветеранів

Звернення за допомогою та проходження лікування може бути важким часом для сімей тих, хто постраждав у війні. Ось чому ми не лише надаємо спеціалізовану підтримку психічного здоров’я ветеранам, але й допомогаємо одужати їхнім сім’ям.

Це важливо, тому що коли військова служба вплинула на життя батьків, це може також вплинути на всю родину. Відомо, що партнери ветеранів, у яких діагностовано посттравматичний стресовий розлад, можуть самі ризикувати розвитком психічного  захворювання.

Психологичний тиск в родині може вплинути на стосунки між батьками та дітьми. Виховання може бути складним, якщо у вас проблеми з психічним здоров’ям. У вас є ризик втратити добрі відносини зі своїми дітьми, або вони навіть можуть почати боятися вас та уникати спілкування.

Наші сімейні психологи працюють з ветеранами та їхніми родинами, щоб допомогти відновити емоційний стан та мир у родині. Вони будуть поруч із вами та вашою рідними на кожному кроці, щоб впоратись з будь-якими проблемами, з якими ви можете зіткнутися.